Психологія інформації

Першого січня ми відзначаємо день миру, зараз тема миру та війни дуже актуальна для України.

Раніше ми навіть не здогадувалися наскільки мир, а не гроші чи інші блага важливі для нас. Тепер коли ми маємо  воєнні дії в зоні АТО  свідомість народу змінена.  А як же змінюється психіка людей які захищають нас і від яких факторів залежить успішність їх дій? На це питання ми спробуємо дати відповідь.

У функціонуванні психіки воїна в бойовій обстановці проявляється ряд закономірностей. Виявити їх - означає навчитися передбачати ті фізичні, моральні та психологічні випробування, з якими зустрінуться військовослужбовці в бою і реально використовувати «людський фактор» і, отже, знайти ключ до досягнення перемоги над ворогом.

Фактори, що визначають активність воїна в бою. У бойовій обстановці психіка військовослужбовця піддається безлічі різноманітних впливів. Одні з них сприяють мобілізації і концентрації фізичних і духовних можливостей людини, підвищенню бойової активності, сміливості,самовідданості. Інші, навпаки, дезорганізують бойову діяльність воїна, блокують доступ до наявних резервів організму, засмучують роботу нервової системи і психіки. Треті не роблять помітного впливу на бойове поведінку. Для військової психології важливо знати, що визначає психологічні реакції, стану і дії військовослужбовців в бою, тобто які фактори (причини, рушійні сили, істотні обставини) обумовлюють їх бойову діяльність. Дослідженням таких факторів психологи займаються давно.

Зовнішні фактори що обумовлюють бойову діяльність  можна розділити на соціальні та бойові. Соціальні фактори мають вирішальний вплив на воїнів у бойовій обстановці, так як виступають основою для формування широких соціальних мотивів їхньої поведінки і міцних бойових установок.

По-перше, завдяки роботі механізмів психічного зараження, навіювання, наслідування, військовослужбовці засвоюють панівний у суспільстві настрій, формують відповідні установки і мотиви бойової поведінки.

По-друге, бойова готовність воїнів у великій мірі визначається відношенням народу до своєї армії.

Нарешті, важливе місце в ряду соціальних факторів, що детермінують бойове поведінку військовослужбовців займає чітке і авторитетне керівництво бойовими діями. Досвід застосування збройних сил Росії, США, Ізраїлю в останні десятиліття свідчить про те, що військовослужбовці, які відчувають довіру і повагу до свого командира можуть активно виконувати навіть ті завдання, істота яких не розуміють або морально відкидають. Бойові фактори - широкий спектр змінних, що визначають ті чи інші реакції, стан, поведінку військовослужбовців в бою. Дані військово-психологічних досліджень дозволили виявити особливу дієвість таких бойових факторів, як вид, умови та інтенсивність бойових дій, особливості застосовуваної зброї, надійність засобів захисту, тимчасові, природно-географічні, погодно-кліматичні умови, обсяг і співвідношення втрат сторін

Бойові фактори це безпосередньо «погане» керівництво. Накази з якими не можна погодитись, але доводиться виконувати.

Спостереження за діями воїнів у бойовій обстановці та в інших екстремальних ситуаціях показують, що їх поведінка в чималому ступені залежить від типу темпераменту. Так, воїни сангвінічного темпераменту в складних умовах рішення приймають швидко і діють сміливо. У разі невдачі вони втрачають рішучість лише на короткий час і швидко приходять в норму. Особи холеричного темпераменту проявляють сміливість і рішучість переважно в стані емоційного підйому. В стані занепаду сил вони здатні піддаватися несвідомому страху. Люди флегматичного темпераменту діють активно і сміливо тоді, коли ретельно підготовлені до виконання бойового завдання. Вони володіють стабільністю емоційних переживань, завзятістю і витримкою. Воїни меланхолійного темпераменту здатні виявляти рішучість і активність протягом короткого часу і при подоланні незначних труднощів. Говорячи про психологічних факторів бойової поведінки, необхідно підкреслити, що воїн - не сліпе знаряддя в руках зовнішніх обставин бою та природних інстинктів. Його поведінка в вирішальній мірі визначається спрямованістю особистості, особливостями характеру, інтелекту, волі, емоцій, здібностей. Без розуміння цього неможливо пояснити звідки беруться самопожертву, виправданий ризик, взаємовиручка в тих ситуаціях, де здавалося б повинен превалювати інстинкт самозбереження. Саме переважаючі мотиви, рівень бойового досвіду визначають поведінку воїна в обстановці дії «вторинних» психологічних факторів бою: небезпеки, раптовості, несподіванки, новизни бойових подій, дефіциту часу та інформації, втрати бойових товаришів, дискомфорту, участі в насильстві та ін Соціальні, бойові, фізіологічні та психологічні фактори бойової поведінки воїнів діють в різний час з різною силою, в різних комбінаціях. Небезпечна для життя обстановка буде по різному сприйматися воїнами, різним чином розуміючими цілі війни, неоднаково відносяться до супротивника, до товаришів по службі, командирам, які беруть участь у різних видах бою, що відрізняються бойовим досвідом, типом нервової системи і т.д. Військові керівники всіх рівнів повинні передбачати специфіку впливу факторів бою на поведінку воїнів і прагнути надати їм позитивний

Тривале та інтенсивне вплив негативних бойових факторів, висока їх значущість для військовослужбовця, здатні породжувати непродуктивні стресові стани (дистрес). Дистрес виникає при таких варіантах стресу, при яких мають місце безпорадність, безсилля, безнадійність, пригніченість. Він нерідко супроводжується порушенням психічних процесів (відчуттів, сприйняття, пам'яті, мислення), виникненням негативних емоцій (страх, байдужість, агресивність та ін), збоями в координації рухів (метушливість, тремор, заціпеніння і ін), тимчасовими або тривалими особистісними трансформаціями (пасивність; втрата волі до життя, впевненості у перемозі, довіри до товаришів по службі і командирам; схильність до шаблонним дій і примітивного наслідування; надмірне проявом інстинкту самозбереження та ін.) Дистрес може викликати різні психогенні патологічні реакції і психологічні розлади. Стрес суб'єктивно усвідомлюється як переживання страху, тривоги, гніву, образи, туги, ейфорії, відчаю, нелюдською втоми і т.д. Значне місце в широкому діапазоні негативних переживань воїна в бою в стані стресу займає страх. Страх являє собою емоцію, що виникає в стані загрози біологічному або соціальному існуванню людини, спрямовану на джерело реальної чи уявної небезпеки. Страх служить попередженням людині про майбутню небезпеку, дозволяє мобілізувати внутрішні сили і резерви для її уникнення чи подолання. За змістом переживання страху проявляється у вигляді страху смерті, болю, поранення, страху залишитися калікою, страху втрати боєздатності і поваги товаришів по службі та ін Стан страху може варіювати в широкому діапазоні переживань. Виділяють такі форми страху: переляк, тривога, страх, афективний страх, індивідуальна та групова паніка. Кожна з форм страху виконує свою функцію, має специфічну прояви. Переляк - це миттєва реалізація вродженої, інстинктивної програми дій з метою збереження цілісності організму в ситуації дії загрозливих подразників. Якби люди не володіли цієї охоронної, захисною реакцією, вони загинули б, не встигнувши оцінити небезпеку. Тривога являє собою емоційний стан, що виникає в ситуації невизначеної небезпеки і проявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій.  Її нерідко називають безпричинним страхом, так як вона пов'язана з неусвідомлюваним джерелом небезпеки. Тривога не тільки сигналізує про можливу небезпеку, а й спонукає воїнів до пошуку і конкретизації її джерел, до активного дослідження обстановки бою. Вона може проявлятися як відчуття безпорадності, невпевненості в собі, безсилля перед насувається небезпекою перебільшення загрози. Афективний страх (тваринний жах) - найсильніший страх, що викликається надзвичайно небезпечними, складними обставинами, паралізуючий  на якийсь час здатність до довільних дій. У кожної людини існує індивідуальний межа психічної напруги, після якого починають переважати захисні реакції: камуфляжу (спроби сховатися, замаскуватися), прагнення ухилитися від небезпеки, покинути загрозливу обстановку, як би зменшитися в розмірах, зайнявши ембріональну позу. Відчуваючи афективний страх воїн або «ціпеніє", не може зрушити з місця, або біжить, нерідко в бік джерела небезпеки. Встановлено, що «безстрашних» психічно нормальних людей не буває. Реакція на страх, як зазначалося раніше, залежать як від особливостей нервової системи, так і від рівня психологічної підготовленості військовослужбовців до зустрічі з небезпекою, від характеристики їх мотиваційної сфери. Індивідуально - психологічна специфіка реагування людей на небезпеку виявляється і в тому, що вони відчувають піки негативного переживання в різний час. У ряді досліджень встановлено, що приблизно 30% воїнів відчувають найбільший страх перед боєм, 35% - в бою і 16% - після бою. Особливо небезпечною реакцією військовослужбовців на бойові стрессфактори є групова паніка, що представляє собою стан страху, охопивший одночасно групу військовослужбовців , що поширюється і наростаючого в процесі взаємного зараження і супроводжується втратою здатності до раціональної оцінки обстановки, мобілізації внутрішніх резервів, доцільною спільної діяльності. Бойова обстановка створює благодатний грунт для розвиткупанічних настроїв. Цьому сприяють раптові, несподівані дії противника, його потужні вогневі удари, психологічне, психотропну вплив, надмірна втома, перенапруження військовослужбовців, поширення деморалізуючих чуток, настроїв при відсутності офіційної інформації та ін Каталізаторами паніки виступають панікери - військовослужбовці з істеричними рисами особистості, підвищеним зарозумілістю, помилкової упевненістю в доцільності своїх дій, що володіють високою психосоматичної провідністю, виразними рухами і гіпнотичної силою криків. Вони здатні в короткий час «інфікувати» панічними настроями великі маси людей і повністю дезорганізувати їх діяльність.

Знаючи тепер скільки коштує наша безпека, жоден не має права залишатися осторонь і має докласти як умога більше сил для допомоги нашим хоробрим захисникам. І розпочати власну, моральну війну з корупцією і безвладдям в Україні, в своєму місті, в своєму районі, почати з себе для побудови сильної держави, щоб всі життя покладені на вівтар миру не були марними.

Використана література: www.2mm.ru, www.astromeridian.ru.

Несин Альона

Ступак Лілія