Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Дана норма Конституції України є основою для вирішення питання про обсяг та зміст правового регулювання відносин щодо розгляду звернень громадян.

Сьогодні існує певна правова база для практичної реалізації громадянами наданого їм Конституцією України права як вносити в органи виконавчої влади пропозиції щодо поліпшення їх діяльності, так і оскаржувати дії та рішення посадових осіб державних та громадських органів.

Базовим законодавчим актом у цій сфері є Закон України „Про звернення громадян".

Потребу оновлення законодавства у цій сфері обумовлює, передусім, характер суспільних відносин в Україні – відносин держави, влади і громадянина, з огляду на конституційне положення щодо того, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 3 Конституції України).

Удосконалення відносин „людина – влада", спрямування їх на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб вбачаються можливими за умови внесення змін до чинного Закону України „Про звернення громадян".

Чинний Закон України „Про звернення громадян" є не тільки недостатнім, а у зв’язку з його недостатньою юридичною дією також і неспроможним унормувати процедурне право, яке б відповідало європейським стандартам.

Важливим у напрямку удосконалення законодавства з питань звернень громадян є також чітке визначення видів таких звернень та віднесення їх регулювання до відповідного законодавчого акту.

Джерело: http://www.minjust.gov.ua/

Пугачова Анна

49ю